Гі де Мопассан. Сильна як смерть

Людина любить свою матір, майже не усвідомлюючи, не відчуваючи, тому що це так само природно, як саме життя, і лише в момент останнього розставання помічає він, як глибоке коріння цього кохання. Ніяка інша прив'язаність не порівнянна з цією, бо всі інші — випадкові, а ця вроджена, всі інші нав'язані нам пізніше різними життєвими обставинами, а ця живе з першого нашого дня в нашій крові. І потім, потім втрачаєш не тільки мати, а разом з нею наполовину йдуть саме наше дитинство, адже наше життя, маленьке дитяче життя, належить їй стільки ж, скільки нам самим. Вона  знала її так, як ми самі.

Цитата з книги Сильна як смерть, автор Гі де Мопассан