Легенда про піаніста.

Взимку він особливо красивий. А у березні все залежить від часу доби. Коли найменше очікуєш, раптом туман лягає... Біла пелена висить над вуличними ліхтарями, покриваючи все молочною плівкою... Чарівно... Він без попиту заповзає в будинки, загортає дерева... Біля собору святого Луїса пропадають куполи, а біля людей, що проходять повз голови, прямо від шиї... Все розчиняється... Бачиш, як площею йдуть безголові тіла і перемовляються:«Привіт, любий, як справи? Як мама та інші?» Жаль, це триває недовго...

Цитата з фільму Легенда про піаніста