Цитата з книги Сто років самотності, автор Габріель Гарсіа МаркесУ той день, коли люди самі роз'їжджатимуть у першому класі, а книги возитимуть у товарних вагонах, настане кінець світу.
Схожі цитати
- Габріель Гарсіа Маркес. Сто років самотності Йому довелося розв'язати тридцять дві війни, порушити всі свої угоди зі смертю, вивалятися, як свиня, у гною слави, щоб він зміг відкрити — із (Цитати з Книг / Про життя)
- Габріель Гарсіа Маркес. Сто років самотності — Він сумує, — відповіла Урсула. — Йому здається, що ти маєш скоро померти. — Скажи йому,— усміхнувся полковник,— що людина вмирає не тоді, коли має, (Цитати з Книг)
- Габріель Гарсіа Маркес. Сто років самотності Речі також живі. Потрібно тільки вміти розбудити в них душу. (Будь-яка річ — жива. Треба тільки зуміти розбудити її душу.) (Цитати з Книг)
- Габріель Гарсіа Маркес. Сто років самотності ... один різновид любові знищує інший її різновид, бо людина через свою природу, наситивши голод, втрачає інтерес до їжі. (Цитати з Книг / Про кохання)
- Габріель Гарсіа Маркес. Сто років самотності - Гадіно! - крикнула Урсула. Амаранта, яка почала складати одяг у скриню, вирішила, що мати вкусив скорпіон. - Де він? — злякано спитала вона. - Хто? (Цитати з Книг)
Відвідувачі, які знаходяться у групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.