Станіслав Лем. Фіаско

Чи можна назвати прогресом науки таку ситуацію, коли спеціалізація дробить будь-яку діяльність — пізнавальну, творчу, інтелектуальну, творчу, тож у будь-якій спеціальності кожен дедалі глибше орає свою дедалі меншу ділянку? Якщо машини роблять розрахунки швидше та краще, ніж жива істота, навіщо йому рахувати? Якщо системи фотосинтезу створюють їжу більш різноманітну та здорову, ніж хлібороби, пекарі, кухарі, кондитери, навіщо обробляти поля та займатися помелом борошна чи хлібопеченням? Чому ж цивілізація при такому соціалізмі не розсилає на всі боки неба рецепти власної досконалості та комфортності? Але навіщо їй це, власне, робити, коли вона  взагалі вже не існує як спільнота ненаситних шлунків та умів.

Цитата з книги Фіаско, автор Станіслав Лем