Агата Крісті. Лощина

... За відсутнім, незрозумілим поглядом вона  приховувала свою справжню суть – вона  зовсім не була така дурна, як усі думали. Нерідко вона  просто прикидалася непорозумінням і, виконуючи якусь роботу, навмисне зволікала і посміхалася про себе, коли чиїсь нетерплячі пальці вихоплювали цю роботу в неї з рук.
Почуття своєї переваги зігрівало і захоплювало. Досить часто її навіть бавило таємне свідомість, що вона не така дурна, як всі думають. Та вона б цілком впоралася сама, але воліла це приховувати.

Цитата з книги Лощина, автор Агата Крісті