Шарль де Костер. Легенда про Уленшпігела і Ламму Гудзака, про їхні доблесні, кумедні і достославні діяння у Фландрії та інших краях

— Що ж, лови її, — сказав він, — сади в клітку, і нехай вона  співає тобі пісні, а я тебе самого посаджу в клітку з товстими залізними прутами і примушу співати. Ти любиш бігати, а тоді вже не побігаєш. Буде холодно, а ти сидиш собі в тіні; буде жарко — сиди на сонці. Потім якось у неділю ми підемо, забудемо залишити тобі їжі і повернемося не раніше четверга, а коли повернемося, то побачимо, що наш Тіль простягнув лапки – помер з голоду.

Цитата з книги Легенда про Уленшпігела і Ламму Гудзака, про їхні доблесні, кумедні і достославні діяння у Фландрії та інших краях, автор Шарль де Костер

Схожі цитати

Додати коментар

Залишити коментар

Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий