Якщо ви хочете вести щасливе життя, ви повинні бути прив'язані до мети, а не до людей чи речей.

Ми не знаємо, чи протягнеться життя до ранку…

Так поспішайте ж сіяти ви зерна добра!

І любов у тлінному світі до друзів бережіть

Кожну мить більше золота і срібла.

Чим більше джерел насолоди відкриє в собі людина, тим щасливішою буде вона.

... Потрібно бути обережніше зі злістю: в молодості вона  здається розкішшю, яку ти можеш собі дозволити, але це не так, а правда в тому, що світло злоби — холодне світло, що знищує яскравість фарб, причому знищує назавжди.

Знання можуть подарувати життя, але знання можуть його і відібрати.

Ревнощі – це пристрасть убогої, скнарої тварини, що боїться втрати; це почуття, негідне людини, плід наших гнилих вдач і права власності, поширеного на мислячу, мислячу, бажаючий, вільну істоту.

Будь—яка любов колись вмирає, і любов без взаємності, на щастя, теж.

Ми це не наші тіла. Ми — це наші думки. Оформившись, вони творять реальність нашого буття. А між цими думками — ніщо, тільки тіло, яке чекає, коли наші думки зроблять нас тими, хто ми є.

Хто довго жив всепоглинаючою любов'ю, а потім її втратив, іноді втомлюється від своєї благородної самотності.

Не вколовшись шипами, троянди не зірвеш.