У мене немає  манії величі, я маю діючий рецепт величі.

Коли треба бути сильним, сил вистачає.

Найбільше не люблю, коли люди не розуміють потреб інших.

Я не люблю, коли мені боляче. Не люблю все страшне. Думаю, що ті люди теж не люблять біль та страх.

Ми спустошені, і нас об'єднують якісь пута, які я відчуваю, хоча і не можу осягнути їхньої суті, кайдани, породжені тим, що пережила я, і тим, що пережив він.

І знаєш, якщо ти не помітив...

Усі дорослі – це просто великі діти.

Нікому не спаде на думку повідомляти хороші новини вночі. Із цим чекають до ранку. Інша справа новини погані. Вони не зазнають відстрочки. Смішно влаштований світ. Гарне ніколи не поспішає. Зате з поганим такий поспіх…

— А що потрібно?

— Сіль. Багато солі.

— Солі?

— Тут що, луна?

Те, у що ти віриш, назавжди стає твоєю реальністю.

Я битимуся за твоє серце доти, доки воно не зупиниться.