— Що ж, у кожного своє хобі.

— І яке у тебе?

— Воскресати.

We had everything

And still wanted more

We told the stars down from the sky.

— Як тебе звуть, до речі?

— А хіба тобі не хочеться трахнути мене і ніколи цього не впізнати?

— Чорт, і хто сказав, що романтика померла...

— Надішліть до мене когось сьогодні.

— Навіщо?

— А щоб я міг спустити його зі сходів!

Одного разу зрадник згодом віддано ненавидить відданого.

— Чаю, містере Холмсе?

— Він отруєний, люба?

— У Вас достатньо отрути.

Легше обійти підступність розумом, ніж подолати нерозсудливість.

... біль втрати обрушується без жалості, без попередження. Скорбота подібна до хвилі, що набігає. Вона  накочує на тебе і закручує в гігантському вирі, погрожуючи потягнути на дно.

Тільки в уяві любов може тривати вічно, і може бути вічно оточена блискучим німбом поезії. Здається, я можу набагато краще вигадати любов, ніж випробувати її насправді.

Коли справи йдуть добре, щось має статися у найближчому майбутньому.