Можна багато спілкуватися з людьми, розмовляти з ними про важливе, але не торкатися нічого надто особистого. Розумієте, існує якась межа, як би невидиме поле навколо людини, і точно знаєш, що не треба туди заходити, не треба переступати межу.
Ми думали, що все на світі
Забуття, щебінь і попел...
А в серці правда усміхалась
І години свого чекала.
Сльоза — гарячою кров'ю
на білому ініє скла…
А в серці правда усміхалася
і години свого чекала.
Свобода – це не те, що вам дали. Це те, що у вас не можна відібрати.
Не звинуватий випадок, не кляни побут. Кожен лише те, ким хотів бути.
Ви тільки й бачите, що дерево у світлі ліхтаря. Чи настане той день, коли ви побачите нарешті ліхтар у світлі дерева?
Образити може тільки друг. Образа — це коли тебе до смерті ранить той, до кого ти встиг прив'язатися.
Серце в неї було дуже любляче і м'яке: життя її швидко перемело.
Не в громі космічної катастрофи, не в полум'ї атомної війни і навіть не в лещатах перенаселення, а в ситій, спокійній тиші кінчається, чи бачите, історія людства.