У константинопольському соборі Святої Софії було знайдено паліндром грецькою. Nipson anomēmata mē monan opsin.«Очистись від гріхів, а не лише від бруду». Вважалося, що гра слів зб'є демонів з пантелику.

— У тебе... дуже гарна пам'ять, — говорю я, запинаючись.

— Я пам'ятаю все, що пов'язано з тобою, — відповідає Піт, прибираючи мені за вухо пасмо, що вибилося. — Це ти ніколи не звертала на мене уваги.

— Натомість тепер звертаю.

— Ну, тут у мене мало конкурентів. Мені знову хочеться неможливого: сховатися від усіх, закрити віконниці. Під вухом чую шипіння Хеймітча:«Скажи це! Скажи!» Я ковтаю грудку в горлі і кажу:

— У тебе скрізь мало конкурентів.

Я вже давно вільний, і я тобі передбачаю, що ти почуватимешся вільніше, хоча й не завжди краще.

Для мене кохання – двигун всього. Кохання у найширшому сенсі. Не лише до жінки. До друга, до незнайомця, до дерева, до тих, хто страждає через нелюдську нерівність, до заходу сонця і шторму. Загалом, до життя. Але у всіх цих речах, зрештою, я бачу Жінку, навіть у штормі.

Знаєш, як важко мститись, коли ворог змінюється кожні 5 хвилин?

— Я відмовляюся від будь—яких переговорів, доки ви не припините дискримінацію громадян ромської національності.

— Та кому вони нахрени потрібні — твої цигани.

— Ось він, великодержавний шовінізм у дії. Забули, хто для вас Куликовську битву виграв?

— Невже цигани?

— А це до нас взагалі ненависті не приховує. Здійснює антициганську пропаганду серед американського населення.

— А за що вас любити? Що ви взагалі за така нація? Де ваше коріння?

— Ну звичайно, тільки ви богообраний народ, а решта недолюдини, гої!

— До речі, щодо гоїв — це ви, євреї, справді загнули, самі що краще?

— Ну що ти, братику, вони не найкращі, вони єдині, а решта повинні їм прислуговувати. Але один прокол у них вийшов — Христа розіп'яли?

— Самі породили, самі й розіп'яли! Це наші суто єврейські розбирання, гоям не зрозуміти.

— Ти що, мого Христа в євреї записуєш?

— А ти як думав, якщо тато — єврей, мама — єврейка, то дитинка — російська?

— Тато в нього голуб!

Усі можуть жити вічно, якщо не робити дурниць. Хіба це не страшно? Ви ніколи не зробите нічого дурного чи сміливого, чогось вартого...

Імовірність — це страх, виражений у числах, що допомагає невпевненим у собі людям ховатися за незначними числами.

Якщо ти захочеш продати мої органи – продай мої губи.

Якщо ти їх ніколи не будеш цілувати, то навіщо вони мені?

Якщо ти захочеш продати мої органи, то продай, будь ласка, моє дурне серце.

Воно розбите і плаче — мені не потрібне таке серце.

Коли ти захочеш продати мої органи — тільки не продавай мої очі! Я дивитимусь на тебе з небес.

Залиш, кохана, мої очі.

Жінку не треба розуміти, її треба любити.
(Жінки не хочуть, щоб їх розуміли, вони хочуть, щоб їх любили.)