Забійні канікули. Джейсон
— Хлоя, не треба курити, це шкідливо!
— Так? Вмирати, млинець, теж шкідливо, але це нікого не зупиняє!
— Хлоя, не треба курити, це шкідливо!
— Так? Вмирати, млинець, теж шкідливо, але це нікого не зупиняє!
— Сьогодні б ти його все одно не отримала, навіть якби дуже захотіла, — відповіла Корольова. — Правило у мене тверде: варення на завтра! І тільки на завтра!
— Але ж завтра колись буде сьогодні!
— Ні ніколи! _ Завтра ніколи не буває сьогодні! Хіба можна прокинутися ранком і сказати:«Ну, ось, зараз, нарешті, завтра»?
— Нічого не розумію, — сказала Аліса. — Все це так заплутано!
— Просто ти не звикла жити у зворотній бік, — добродушно пояснила
Корольова. — Спочатку у всіх трохи паморочиться в голові…
Вбивають одного — це вбивство. Вбивають мільйони — це історія.
Тебе тримає саме кохання, а не людина, яка випадково носить її ім'я. Ти засліплений грою уяви, хіба можеш ти судити та оцінювати? Кохання не знає ні міри, ні ціни.
Безумство — це багаторазове повторення однієї й тієї ж дії в очікуванні різних результатів.
Людина, як і в вищих тварин, виховання є органічним продовженням спадковості. Тільки з допомогою виховних навіювання людина опановує своїми органами і здібностями, елементарними і загальними знаннями, поширеними у середовищі.
— Доброго дня, леді, ви подруги?
— Наші діти в одному класі.
— У мене до вас запитання: усі ці люди що, дурні?
— Що? (Вибачте?)
— Всі ці люди, перед якими ви влізли, — дурні?
— Ні.
— Виходить, хамка тут ви.
— У мене діти в машині.
– А в мене пиріг у духовці, у нього закінчується парковка, у неї ділова зустріч … У нас у всіх мало часу.
—...
— Ідіть у кінець черги. І не смійте спекулювати на дітях соромно.
Болісно чекати, якщо ти знаєш, що треба робити далі.
— Вгадайте, що сталося?
— Ти йшов коридором, натрапив на міжпросторовий портал, який перекинув тебе на п'ять тисяч років у майбутнє, в якому, користуюся перевагою та технологією, ти побудував машину часу, а зараз повернувся, щоб взяти нас із собою у сім тисяч десятий рік, де на роботу в мислинарій нас возитимуть телепатично керовані дельфіни, що літають?
— Ні!
— Оу..
— Пенні мене поцілувала!
— І кому б таке спало на думку...
Завиють пси, а луна їм у відповідь:
Як і в небі ловлять звіра слід.