Христина Старк. Аспід
...у щастя я більше не вірила. Зміям воно не потрібне. Зміям потрібно, щоби на них просто не наступали.
...у щастя я більше не вірила. Зміям воно не потрібне. Зміям потрібно, щоби на них просто не наступали.
Коли я говорила, що треба бути ніжнішими під час сексу, я просила про те, щоб ти не лаявся матом, але плакати – це вже занадто!
Хто подолав страх, той навчився плавати. Хто звільнився від страху, той навчився пірнати.
Якщо я накажу своєму генералові обернутися морською чайкою, — казав король, — і якщо генерал не виконає наказу, то це буде не його вина, а моя!
— А чому він зелений?
— Не знаю. Яка різниця. Ти, Ваван, не шукай у всьому символічного значення, бо знайдеш. На свою голову.
І, як це завжди буває, і завжди надто скоро, все дивне та чарівне стало спогадом, а спогад став сном. Завтра і він розтане.
На цій планеті існує одна велика істина: незалежно від того, ким ти є і що робиш, коли ти по—справжньому чогось бажаєш, ти досягнеш цього, адже таке бажання зародилося в душі Всесвіту. І це є твоє призначення на Землі.
Кохання заміжньої жінки – це велика річ. Одруженим чоловікам таке й не снилося.
Ось так завжди. Усі тільки й гадають, що про себе. Тільки й чуєш: моє щастя, моє майбутнє… Кохання — це здатність покласти своє життя до ніг іншого, а сучасна молодь на таке нездатна.