Венедикт Васильович Єрофєєв. Марна копалина
Ми з кожним днем гірше. І кожен, і все людство з кожним днем все гірше. І тому якщо говорити про якість людей, то найкраще той, хто це відчуває, тобто той, кому з кожним днем все гірше і гірше.
Ми з кожним днем гірше. І кожен, і все людство з кожним днем все гірше. І тому якщо говорити про якість людей, то найкраще той, хто це відчуває, тобто той, кому з кожним днем все гірше і гірше.
Вона симпатизувала йому за дивовижну м'якість та ввічливість у зверненні до жінок. Він не любив жінок і не вірив їм, але тримався з ними завжди по—лицарськи чемно.
Дещо ви вже досягли, Джойсе. Ви не бажаєте бути слугою. Тепер вам залишилося зовсім небагато: перестати хотіти бути паном.
Чи можна ходити в косусі та бути гарною людиною? Точніше, так: чи можна ходити в косусі, вузьких рваних джинсах і рок—н—рольних тишотках і при цьому бути справжнісіньким святим?
Що є гріх? Що — кохання? Як мені жити у цьому дивному світі? Я маю на увазі: що мені робити, щоб ПРАВИЛЬНО прожити життя у цьому дивному світі?
Я згадував священика, що носив косуху, і мені здавалося, що я знаю вірну відповідь.
Згодом ненависть перегорає. І тільки тліє, хоч і не зникає... але залишається неприязнь.
Кохання так погано виносить домашні чвари, що для міцного щастя потрібно знайти один у одного видатні якості.
Людина, вірна і віддана обов'язку і творить добрі справи, полегшує собі шлях на небеса і цим винагороджує сам себе.
Кохання з'їло тебе. Перше, що вона пожирає — мізки, врахуй.
— Боже, ти помер! Ти помер! У тебе серце не билося!
— Нічого, зараз запрацювало.