– Ба! Але ж це письменницький дім. Знаєш, Бегемот, я дуже багато гарного і приємного чув про цей будинок. Зверни увагу, мій друже, на цей будинок! Приємно думати про те, що під цим дахом ховається і визріває ціла безодня талантів.
— Як ананаси в оранжереях, — сказав Бегемот.

Життя — це комедія, написана письменником—садистом.

Мені здавалося, що краще вже не може бути, як він обійняв мене ззаду.

Я хочу поділитись теорією, яку нещодавно створив. Я займався класифікацією біологічних видів і дійшов висновку, що ви не ссавці. Адже всі тварини планети Земля інстинктивно пристосовуються, знаходять рівновагу із середовищем проживання, але... людина не така. Зайнявши якусь ділянку, ви розмножуєтеся, доки всі природні ресурси не будуть вичерпані. Щоб вижити, вам доводиться захоплювати все нові та нові території. Є один організм на Землі зі схожою звичкою. Знаєте, який? Вірус. Людство — це хвороба, ракова пухлина планети, а ми — ліки.

Я сімдесятирічна жінка. У мене плани і на дітей, і на онуків. Що ти за жінка, якщо ти не маєш  планів ні на сина, ні на його батька?

— Як тобі не страшно сидіти на самому краю?
— Справа в тому, що поки ти боїшся висоти — вона  сильніша за тебе.
— То я її не боюсь! Якраз навпаки! Вона  мені подобається настільки, що я боюся одного разу не стриматись і стрибнути в неї.

Відносини — це коли у людей спільні інтереси і коли дві споріднені душі знаходять один одного.

Не можна покладатися на смерть — якщо ти боїшся померти, то у твоєму житті просто немає  місця відкриттям, які можеш зробити.

— Тебе притягує все небезпечне: потужні вантажівки, мотоцикли, феєрверки...
— Усі люблять феєрверки!
— Дивитись — так, але не робити.

Кохання багатше ділом, ніж словами: не прикрасою — сутністю пишається.