Наразі вчені займаються розробкою карти людського мозку. Можливо, це буде найдокладніша карта з будь—коли створених. Мільйони нейронів утворюють трильйони сполук. На перший погляд, вони здаються зовсім випадковими, але в них немає нічого випадкового. Усі вони поєднуються за особливою схемою, виконуючи свою функцію. Ці зв'язки визначають нас: що ми любимо, що ненавидимо, що кажемо, що робимо. Ми тільки почали вивчати межі можливостей мозку, як далеко вони поширюються, як глибоко йдуть. Але ми знаємо, що кожен зв'язок має значення. Кожне з'єднання важливе. Якщо одне з них розірвано, значить, нанесено якесь пошкодження. Системазв'язків змушує нас діяти, вибирати та здійснювати вчинки. Іноді начебто проти нашої волі, але це зовсім не випадковість. Це мапа нас самих. Ми всі намагаємося зрозуміти самих себе. Збираємо головоломку, тоді всі з'єднання працюють, коли всі шматочки зібрані.

В мені сперечалися два голоси: один, який хотів бути правильним і хоробрим, і інший, який наказав правильно заткнутися.

Щоб жінка не переживала через розрив, чоловік повинен бути або неймовірно нудним або повним ідіотом. Я хочу сказати, що багато жінок страждають, коли ви кидаєте їх. Може, вони цього просто не показують. Гордість і таке інше.

Вихованням моїм ніхто особливо не займався, тож головним моїм вихователем можу вважати книжкову шафу.

Він із соромом і жалем зазначив, що ображений на неї – адже вона  перестала бути мрією – і що він ніколи не вибачить собі цього жалю.

— Завжди вчи вірші напам'ять, — сказала вона. — Нехай вони проникають у глибину, в кістковий мозок. Як фтор у воді вони зроблять твою душу невразливою для повільного розкладання світу.

Ні перед ким так не боєшся, як перед дітьми та дівчатами. Занадто багато відокремлює нас від тих та інших. Незрозуміло, як перервати мовчання та пристосуватися до їхнього рівня.

Якби не було електрики, ми дивилися б телевізор у темряві.

Не смій чіпати Гаррі Поттера!

— Я хочу подякувати тобі. За те, що ти врятував мені життя.
— Це дрібниця. Я щовівторка цим займаюся.