Так, ця нова молодь, що підросло покоління, яке не пам'ятає ні воєнного часу, ні навіть самої війни – саме вона  становить надію світу. Національні відмінності не мають для неї жодного значення.

Якщо тебе так сильно хвилює думка інших людей, і ти почуваєшся нещасною щоразу, коли їхні уявлення про тебе не збігаються з твоїми власними, то ти приречена бути нещасною завжди. Тому що ніхто ніколи не думає про нас так, як ми самі.

Я знаю, що сенс завжди є у всьому, просто він не завжди зрозумілий.

Бажаючи впізнати людину, ми цікавимося її життям аж до найдрібніших подробиць, бо будь-який індивід є біографією, своєрідною розповіддю. Кожен з нас збігається з єдиним у своєму роді сюжетом, що безперервно розгортається в нас і за допомогою нас. Він складається з наших вражень, почуттів, думок, дій та (далеко не в останню чергу) наших власних слів та оповідань. З погляду біології та фізіології ми не так сильно відрізняємося один від одного, але в часі — в безперервному часі долі — кожен з нас унікальний.

Обговорювати минулі сварки і особливо хто чого комусь сказав — все одно що грати із запальничкою на пороховому складі.

Коли тебе запрошують на каву, то мають на увазі вже точно не каву.

— Здається, можна дістати до неба.
- Ні, навіть не так.
- Як же тоді?
- Вище. Три метра над небом.

Дівчина, соціальний працівник, повернулась і зневажливо подивилася на нас. Я усміхнувся у відповідь, але вона відвернулася з біса злісним виразом на обличчі. Ні гроша не дав би за таку соціальну роботу. Соціальний працівник, який не може бути соціальним, це, чорт забирай, взагалі ні в які ворота не лізе. Це як рятівник, який ні хрону не вміє плавати. На гарматний постріл до такої роботи не підпустив би.

Маючи вищу освіту, треба мати хоча б середню кмітливість.

Що б я не казав, вони продовжували думати про Бога як про когось зовнішнього, хто прагне притиснути до грудей кожного недоумкуватого ідіота і забезпечити йому безбідне існування. Точку зору, що вони самі повинні дбати про себе… що біди, які вони зазнають, це результат їхніх власних вчинків… вони не можуть чи не бажають сприймати.