Ось і закінчується літо,
люто рідшають квіти,
менше стає світла,
ближче прихід темряви.
Але — темряві непідвладні,
сонця ввібравши промені, —
як і раніше, ясні,
щирі й гарячі!

Будь-яке життя варте неприємностей. Особливо якщо через тебе вона  може перерватися.

— Ти ж сказав, що мене відпустиш!
— Я збрехав.

Добре вчить говорити той, хто вчить добре робити.

Гуляв зараз із собакою, бачив чувака зі своєї колишньої школи. Я йшов із собакою, а він – з дитиною. Невдаха.

Розум знерухомлений, в розумі television.

Ця дівчина... Вона  справжня СГДТ — Надто хороша для тебе.

Чи то музики та квітів хочеться, чи то зарізати когось.

Не можна взятися за розум, якщо його немає!

— Це напад неврастенії, — пояснив я кішці. — Вона  вже завелася в мені, розвиватиметься і зглине мене. Але поки що можна жити.