Ситуація була надто незвичайною: у неї не було в запасі відповідного виразу обличчя.

Але люди (...) зовсім не рівні просто тому, що всі різні.

Гітара не жінка, для неї мовчання – не золото, а зовнішність – не головне.

Людині властиво помилятися, а ще більше - звалювати свою провину на іншого.

Але це дешево носити діаманти, поки тобі немає  сорока. І навіть у сорок ризиковано. По-справжньому вони виглядають лише на старих.

— Якщо це сон, то можеш не знімати чоботи та шпагу, якщо не сон...
— Це сон.

Що більше забороняють, то більше хочеться.

Тобто, ти хочеш сказати, що в тебе є проблема, яка є повністю твоєю проблемою, але ти хочеш, щоб твоя проблема стала моєю проблемою, проблема в тому, що це не моя проблема.

... якщо взятися за справу, не позбавившись похмурих передчуттів, всі шанси на успіх будуть загублені ще в зародку.

Аннабет заздрила. Їй завжди хотілося мати темне волосся. Її ніхто не сприймав серйозно як білявку. Їй доводилося працювати вдвічі більше, щоб отримати визнання як стратег, архітектор, старший радник — з усім, що пов'язано з мозком.