Треба просто ловити момент і насолоджуватися маленькими радощами життя.

Від будівлі до будівлі
Протягнутий канат.
На канаті — плакат:
«Вся влада Установчих Зборів!»
Бабуся вбивається - плаче,
Ніяк не зрозуміє, що значить,
На що такий плакат,
Такий величезний клапоть?
Скільки б вийшло онуч для хлопців,
А кожен - роздягнений, разут...

Завтра ніколи не буває сьогодні. Хіба можна прокинутися вранці і сказати: "Ну ось, зараз, нарешті, завтра "?

Те, як ми бачимо проблему, і є проблема.

... настала неділя — попереду двадцять чотири чарівні години, кожна хвилина манить таємною обіцянкою, в кожній миті таяться численні можливості. І немає нічого недосяжного, все тільки починається.

Робити добро легше, ніж бути добрим.

Кохання подібне до океану... Неможливо просто помочити ніжки — ти не зрозумієш всієї сили його, так і не зазнаєш глибини кайфу... Потрібно пірнути з головою! Так, не вистачатиме повітря, але зате ти побачиш, стільки прекрасного в глибині, що це назавжди змінить твоє життя.

Чорт забирай! У цьому ганебному світі кожен стоїть тільки сам за себе. Я не збрешу, сказавши, що у нас захищають лише своїх рідних, союзників та друзів

Йому було все одно, красива чи ні під кров'ю і всім іншим поранена дівчина. Він сам був не красень, і йому здавалося неправильним судити інших за стандартами, яким не відповідав. З народження у нього було слабке серце, що, напевно, пояснювало, чому він завжди сподівався, що будь-яка поранена пташка вважатиме його рятівником і любитиме відповідно. Вилікувати серце власними силами він не сподівався, а в такому місті, як Елквуд, де жили суворі працьовиті люди, це означало, що його шанси померти молодим вище за середні.
Він не боявся вмерти.
Він боявся померти на самоті.

Він упав жертвою неймовірного марнославства, бо, одержимий ідеєю самовладдя, хотів один керувати всім.