- Під цю пісню важко танцювати.
- Ну що ж. Якщо під цю пісню не можна танцювати, то можна просто постояти.
- Ти говориш не правду.
— Іноді просто хочеться танцювати під музику, яку чуєш.

Виявляється, якщо людину позбавити необхідності вісімнадцять годин на добу боротися за виживання, вона відразу починає думати, зараза така.

— Ти помер двадцять років тому і все ще даєш мені уроки.

І перша людина гріха не минула, та й остання не мине.

Отже, Сервантес писав, Дон Кіхот жив, а я читав, і у всіх трьох було одне завдання: повернутись спиною до навколишньої дійсності та створити паралельний світ, що дозволив би на зміну похмурому створити більш привабливий час, веселу, романтичну, повну пригод. Коли наміри збігаються, коли троє - автор, його герой і читач - налаштовані однаково, книга набуває завершеності і може все.

- Я туди не полезу, і не просіть! — вигукнув Горацій. Але одразу три вибухи поспіль струснули будівлю, обрушивши на наші голови уламки бетону, і раптово Горацій відштовхнув мене і почав спускатися зі словами: — Перепрошую, чепурних пропускаємо вперед! Геть з дороги!

Я не вважаю себе ексцентричною — просто не стежу за модою і одягаю лише те, що подобається.

Діти швидко звикають із радістю і світлом, оскільки вони самі — радість і світло.

Тільки той воістину жебрак, хто не має  навіть спогадів про безхмарне дитинство.

Смерть така ж заразлива, як і тиф, і поодинці, як не чини опір, дуже легко загнутися, коли навколо всі тільки й роблять, що подихають.