У житті завжди корисно виглядати трошки дурнем: адже мені потрібно виграти час, щоб вчитися.

Чарівно впевнені у собі, грубі люди чудові.

- Северус Снег служив не тобі, - сказав Гаррі. — Він був на боці Дамблдора з тієї самої хвилини, як ти став переслідувати мою матір. А ти так нічого й не помітив, бо це якраз те, чого ти не розумієш. Ти бачив колись, як Снегг викликає Патронуса?
Волан-де-Морт не відповів.
- Патронус Снегга - лань, - сказав Гаррі, - як у моєї матері, бо він любив її все життя, з самого дитинства. — Гаррі побачив, як затремтіли ніздрі Волан-де-Морта. — Хіба він не просив тебе пощадити її?
— Він хотів її, от і все, — глузливо сказав Волан-де-Морт.

Те, що я відчуваю, має належати лише мені.

— Що мені до галасливого світла, що мені друзі та вороги… Як приємно грати на мандоліні!
- Це гітара, а не мандоліна.
— Для безумця, котрий закоханий, це мандоліна…

Будь-які натяки на статеве збудження Дарка покинули. Можливо – назавжди.

Ти так довго носиш маску, що забуваєш, хто ти був під нею.

Людина ходить у страху, коли не знає, де саме пастка; але якщо він бачить край урвища, ходити поряд з ним не так вже й важко.

Є щось строге в її очах,
Що ніколи розпитувань не дозволить,
Але, можливо, суворість ця - страх,
Що хтось до зізнань приневолит.

Я люблю сцену, на ній все набагато правдивіше, ніж у житті.