Тебе вбили в моєму серці якось осіннього вечора, два роки тому...

Кожен може сказати жінці, що вона гарна. Але змусити її в це повірити... Ось де майстерність!

Я не кричу на тебе, я кричу поряд з тобою.

Той, хто страждає, сам є причиною своїх страждань.

Ти юна, ось і вважаєш невдачею будь-який компроміс. Але коли поруч виявиться той, хто тобі підходить, ти зміниш думку.

Головне — це космос та його неосяжність.

Значить, я тут тут на тиждень із Москви від дружини, дітей та злісної тещі. Тому треба примудритися за тиждень осягнути неосяжне.

Це була ніч, коли всі закони вирушали на звалище.

Мистецтво – не відображення реальності. Нам і однієї реальності більш ніж достатньо.

— Ти й далі мене відвідуватимеш? — спитала вона. — Навіть потім, коли...
— Я приходитиму, поки тобі хочеться мене бачити.