Справи треба поклонятися, а не статуям. А може, навіть і справ поклонятися не треба. Тому що кожен робить, що в його силах. Один – революцію, інший – свистульку. У мене, може, сил тільки на одну свистульку і вистачає, то що ж я — гівно тепер?
— Але ви здається цілком щасливим, — тихо сказала вона.
— Здаватися і бути — не одне й те саме. Чи тобі цього не знати.
Нічого суттєвого вмираючий не сказав — лише попросив про похорон дівчини. Останні слова його були вимогою, щоб її поховали на цвинтарі, а не кремували. Армітейдж почув ці слова цілком виразно. Вмираючий сказав:«Поховайте її. Поховайте її».
Дурна критика не така помітна, як дурна похвала.
Найкращі люди йдуть у чоловіки.
Слідом за надто поспішним зближенням — незручність, відчуття якоїсь неохайності.
Мені здавалося, вік робить гострішими почуття. Включаючи горе.
(Мені здається, вік робить почуття глибшими. І горе теж.)
Діалоги, матір твою, - це моя фішка, січеш, ні? Це те, чим я займаюсь! Я поважаю думку людей, але вийти з мого фільму і сказати: "Занадто багато діалогів", - це така ж тупість, як сказати це, подивившись п'єсу Теннессі Вільямса або Девіда Хейра, мати їх. Не можна бути моїм грібаним шанувальником і не любити моїх діалогів. До речі, кожен мій фільм критикували за те, що в них довгі нудні діалоги. Крім, хіба що першої частини«Вбити Білла», де суцільне мочилове.
Хлопці у 20 років - марна трата часу. Вони не мають нічого для розмови: вони незрілі. Я віддаю перевагу старшим чоловікам.