Я люблю цю землю.
Можна забути, де і коли
пузи вирощував і зоби,
але землю, з якою удвох голодував, -
не можна ніколи забути.

Те, що воїн називає волею, є силою всередині нас самих. Це не думка, не предмет, бажання. Воля - це те, що змушує воїна перемагати, коли його розум говорить йому, що він переможений.

Коли щось міцно засідає в моїй голові, або щось дуже мене хвилює, я просто уявляю, що сиджу на Марсі і дивлюся на Землю з божевільної висоти. Отоді ти перестаєш боятися. Тоді ти не відчуваєш болю. Коли ти розумієш, що ти ніхто, то й твої проблеми здаються незначними.

- Привіт, Бетмен! Злови свого найлютішого ворога!
— Супермен — мій найлютіший ворог.
— То він зовсім не злий!
— Ну, що ж... У такому разі, лиходія поки що немає. Я просто воюю з кількома людьми. Люблю битися.

... жодна людина не може бути все життя лише циніком...

Письменника робить біль? Біль нічого не робить, бідність теж. Насамперед є художник. Що з ним відбувається залежить від його удачі. Якщо удача світить (у світському значенні), він стає поганим художником. Якщо не світить — добрим.

Чув я істину, бувало:
Хоч чоло широке, та мозку мало!

— А де хлопці, батю?
— На цвинтар пішли, з матір'ю прощатись.
- Одні?
- З хороводом!

…Ніби на душі проясниться, ніби здригнешся чи хтось підштовхне тебе ліктем. Новий погляд, нові думки... Дивно, що може зробити один промінь сонця з душею людини!

Коріння нашої професії взагалі, акторської професії — стовідсоткове занурення у запропоновані обставини. А це є дитячі ігри. Коли дитина не помічає, замерзла вона, промокли в неї ноги, або вдома чекають обідати. Він цього не помічає, він там, він у грі. Тому й кажуть, що треба зберігати в собі такі речі – дитину, дитинство.