Бувають трагедії, які люди осягають почуттям, але не можуть охопити розумом.

Моє дихання у своєму серці притулку, життя віддам заради твоєї любові.
(Нехай дихання моє, в серці твоїм знайде захист, нехай життя моє в твоїй любові знайде кінець.)

Любов матері всесильна, первісна, егоїстична і водночас безкорислива. Вона  нічого не залежить. Любов чоловіка до дружини або коханця до коханки - це солодкі пута  одностайності та взаємності, змагання у турботі та ніжності. Любов батька до сина чи дочки — коли ця любов існує — полягає в тому, щоб давати щедро, нічого не чекаючи натомість; це благословення і напуття мандрівникові, безпека якого вам найдорожче, це ретельно зважене співвідношення слабкості та сили, що змушує тужити про невдачі коханого і відчувати гордість за його успіхів.

Чи приходив я хоч раз вчасно до університету чи якогось іншого місця? Даремно я виходжу на півгодини раніше, щойно стану я біля дверей і зберуся взятися за дзвінок, як якийсь диявол виллє мені на голову умивальний таз або я штовхну з усієї сили якогось пана, що виходить, і внаслідок цього не тільки запізнюся, а й вплутаюся в натовп неприємностей.

Хоробр той, хто має можливість захищатися. Все інше — вихваляння.

Душа або підкоряється природним уподобанням, або бореться з ними, або перемагає їх. Від цього — лиходій, натовп і люди високої чесноти.

Про родичів можна і треба сказати багато чого... а то на папері цензура...

Ці сни були наче кошмари з великої висоти, спадщина якихось інших часів. Спливаючи фрагментами у свідомості людей, що сплять, вони натякали: ми народжені не для того, щоб жити як зараз.

Адже ти не хочеш повертатися... Візьмемо тайм-аут. Повір мені, твої проблеми тебе дочекаються!

Самота - це коли ти можеш вийти і посидіти на ґанку на самоті. Самота - це коли тобі потрібно самому виносити сміття, тому що в будинку його зібралися гребані купи, а винести його більше нікому.