— Ти співаєш«Металіку»?
— Це мене заспокоює.

На веселці уяви
Повітряний замок будує він;
Його кохання плекає сон...
Але б'є хвилина пробудження.

Йому здалося, що він роздвоився, розколовся навпіл, і одна його половина була гарячою як вогонь, а інша холодною як крига, одна була ніжною, інша — жорстокою, одна — трепетною, інша — твердою, як камінь. І кожна половина його«я», що роздвоївся, намагалася знищити іншу.

Знання, абсолютно впевнене в тому, що воно безпомилкове, - це віра.

Дурництво завжди допомагає, коли потрапляєш у дивні ситуації.

— Але подорож у часі суперечить здоровому глузду!
— А що таке здоровий глузд? - Запитав Мандрівник у Часі.

Хто б що не говорив чи не робив, немає  нічого важливішого за сім'ю.

— Значить, ти справді добрий, чесний чоловік, так? Я не думала, що такі, як ти, ще є.
— Ми дуже рідкісна порода, тому коли зустрічаєш одного з нас, треба тримати його дуже міцно!

— А знаєш, чим ти не такий, як інші, Звягіне? Думаєш, гарний? Та ні, мені гарні ніколи не подобалися... Тим, що ніколи не ставиш питання:«Чи можна це зробити?». А завжди: "Як саме це зробити?". Ще кави хочеш?

- Якою вона  була?
— Ти ніколи не питала про неї, жодного разу. Чому?
- Спочатку, будучи одна, просто вимовляючи її ім'я, я начебто знову вдихала в неї життя. Я думала, що якщо не згадуватиму її, вона  просто зникне для тебе. Зрозумівши, що цього не станеться, я не питала від злості. Я не хотіла приносити тобі задоволення думати, що мені не все одно. І в результаті мені стало ясно, що моя агресія нічого не означає для тебе. Як я можу судити, тобі це подобалося.
— То чому зараз?
- Яка шкодаздатний завдати нам примар Ліанни Старк, крім того, яку ми самі нанесли один одному вже сотню разів поспіль?