Якщо залишишся — вони тебе дістануть, якщо втечеш — вони тебе дістануть...

Виявляйте свою любов до людей скрізь, де це можливо, і насамперед у себе вдома. Даруйте любов своїм дітям, своїй дружині чи чоловікові, своїм сусідам… Нехай жодна людина не піде з вашого життя без того, щоб не стати хоч трохи кращою чи щасливішою. Стати живим виразом доброти Бога. Нехай люди бачать доброту, що світиться у вашому обличчі, у ваших очах та у вашому дружньому привітанні.

Усі дощі, які колись випали чи випадуть, не можуть погасити того пекельного полум'я, яке інша людина носить у собі.

— Ми хочемо, щоб ти розслабився та налаштувався.
— Я зараз засмутюся і піду!
(- Ти нам потрібен незворушним.
- А я візьму, обурюсь і свалю!)

Світло завдає страждання хворим очам, щастя приносить біль пораненому серцю. Темрява – найкращі ліки як для хворих очей, так і для поранених сердець.

Ширше розплющ очі, живи так жадібно, ніби через десять секунд помреш. Намагайся побачити світ. Він прекрасніший за будь-яку мрію, створену на фабриці та сплачену грошима. Не проси гарантій, не шукай спокою – такого звіра немає  на світі. А якщо є, то він схожий на лінивця, який день-денний висить на дереві головою вниз і на землю спускається тільки в крайньому випадку. До біса! Тряхни сильніше дерево, нехай ця лінива худоба трісне дупою об землю!

У більшості країн світу виховання молодого покоління на рівні вісімнадцятого-дев'ятнадцятого століття. Ця давня система виховання ставила і ставить за мету насамперед і переважно підготувати для суспільства кваліфікованого, але обдуреного учасника виробничого процесу. Цю систему не цікавлять всі інші потенції людського мозку, і тому поза виробничим процесом людина в масі залишається психологічно людиною печерною, людиною невихованою. Невикористання цих потенцій має результатом нездатність індивіда до сприйняття нашого складного світу у всіх його протиріччях, нездатність пов'язувати психологічно несумісні поняттята явища, нездатність отримувати задоволення від розгляду зв'язків та закономірностей, якщо вони не стосуються безпосереднього задоволення найпримітивніших соціальних інстинктів. Інакше кажучи, ця система виховання практично не розвиває в людині чистої уяви, фантазії і як негайне наслідок почуття гумору. Людина невихований сприймає світ як якийсь по суті своїй тривіальний, рутинний, традиційно простий процес, з якого лише ціною великих зусиль вдається вибити задоволення, теж зрештою досить рутинні та традиційні.

— Скажеш, що не можна ходити на цвинтарі посеред ночі, так?
— Найбезпечніше місце на землі.
— Бо всі мертві.

Життя суцільна суперечність: Ти бачив, що він накоїв? При цьому ти так хотів би це зробити сам!

Якщо ти боїшся, що тебе вважатимуть ідіотом – значить, ти вже ідіот.