Ніколи не читай книги, якій не виповнилося року.

Коли мене журналісти запитують про зйомки, вони, напевно, хочуть почути, як нам було важко і як ми мучилися. Та ні, нормально було. Цілком терпимо. Ми знімали історію про реальних людей, які померли зовсім ще молодими, а ми лише актори, які трошки намокли. Ми не маємо права скиглити.

Ніхто не має  відповіді на всі питання, і іноді краще, що ми можемо зробити, — це вибачитися. І залишити минуле у минулому. В інші моменти нам потрібно подивитися в майбутнє, і знати, що навіть якщо ми думаємо, що всі вже бачили, життя може нас дивувати, і ми можемо дивувати самих себе.

Найяскравіші промови милого серцю людини завдають нам більше хвилювання, ніж відкриті зізнання того, хто нам не подобається.

— Знаєш, я дещо зрозумів: це я робив усіх нещасними. Батько хворів, Едвард мучився, мати мало не наклала на себе руки, Роза не отримала того, в кого закохалася, Освальд переживав, що не може мене врятувати.
– Дозволь помітити: це і називається кохання … Той, хто може зробити тебе глибоко нещасним, може зробити і глибоко щасливим. Повір, одне без іншого не буває. Ти ж сам зрозумів: що більше сили віддаєш, то більше можеш отримати назад.

Люби його та дозволь йому любити тебе. Думаєш, хоч щось інше під небом має якесь значення?

Час зміцнює дружбу, але послаблює кохання.

Я не знаходжу в бідності нічого привабливого та повчального. Вона  мене нічого не навчила і лише спотворила моє уявлення про цінності життя.

Для ствердної відповіді достатньо лише одного слова – так. Всі інші слова вигадані, щоб сказати« ні».

От хто б не був - уб'ю і все!