Якщо хочеш знати, найбільше щастя відчувати, що тебе люблять. Не знати, а відчувати, то до чого ж тут голова? Ось і викинь із неї дурниці і зроби собі зачіску.

Я подумки повертаюся до тієї розмови з Хелен на сходах Шермерхорна про те, що кожна культура має власний дух, свій аромат. Її слова, сказані того вечора, спливають у мене в голові щонайменше раз на день. А чи казала я колись комусь таке, що протягом восьми років щодня турбуватиме його?

Діво Маріє, чому тебе показують тільки при народженні та смерті твого сина? Тобто ти як би взагалі не жила всі ці роки. Але колись у Ісуса прорізався перший зуб, він хворів на кір, на вітрянку. І потім, чому він сказав тобі одного разу:«Жінка, що у нас із тобою спільного?». Так не розмовляють зі своїми матерями, навіть якщо ти Бог.

Усі важливі речі у цьому світі відбуваються саме за чверть години! За цей час може впасти держава, можна зустрітися і навіки закохатися, можна розпрощатися, можна розпрощатися з одними цінностями та знайти інші! І все це за жалюгідні п'ятнадцять хвилин! Час буває дуже наповненим!

Того, кого одного разу пустив у душу, просто так уже не проженеш. Там завжди залишається його порожній стілець.

А мені лише чаю. Склянок шість.

Дурні ставлять питання частіше, ніж допитливі люди.

Намагаючись жити в ладі з усіма, закінчуєш розладом із самим собою.

Потрібно любити те, що робиш, і тоді праця — навіть грубіша — височить до творчості.

... вороги потрібні тільки для того, щоб йти вперед.