Їжусь, закинувшись у трактирні кути,
вином обливаю і душу і скатертину
і бачу:
у кутку — очі круглі —
очима в серце в'їлася Богоматір.
Чого обдаровувати за шаблоном, намаленим сяйвом,
трактирну ораву!
Бачиш — знову
голгофнику опльованому
воліють Варавву?
Ліза довго бачила це синє прекрасне небо. Хрипучи, плювала бруд і тяглася, тяглася до нього, тяглася і вірила.
Над деревами повільно випливало сонце, промені впали на болото, і Ліза востаннє побачила його світло — тепле, нестерпно яскраве, як обіцянка завтрашнього дня. І до останньої миті вірила, що це завтра буде і для неї...
Вам належить вибирати між цим світлом, тим світлом та Австралією.
Людина має шукати свій Шлях. Мушу намагатися.
Мова рідко є показником того, як людина вміє викладати свої думки на папері.
Я не став адвокатом, бо зрозумів: більшість адвокатів чудово знають, що виправданий ними підзахисний був винний.