Джейн Остін. Менсфілд-парк

... скільки ж я знаю випадків, коли брали шлюб повні надії та віри, що знайшли вдалу партію з погляду кревності, чи освіти і виховання, чи добрих властивостей натури, і виявлялися цілком обдуреними і змушені були миритися з повною протилежністю всьому, чого чекали! Що ж це, як не пастка?
Докладніше

Джером Клапка Джером. Троє в човні не рахуючи собаки

Ніч, як любляча мати, кладе свою руку на наше гаряче чоло, повертає до себе заплакане маленьке личко і посміхається... Вона  мовчить, але ми знаємо, що вона відчуває за нас, притискаємося до неї, і вщухає наше маленьке горе.
Докладніше

Ежен Сю. Паризькі таємниці

Будемо невпинно повторювати: суспільство думає про кару і ніколи не дбає про запобігання злу.
Одного злочинця засуджують до довічних каторжних робіт... Іншому відрубують голову... В обох засуджених залишаються маленькі діти.
Чи суспільство виявлятиме турботу про цих сирот? Про сирот, яких воно саме і породило, позбавивши їх батька всіх цивільних прав або обезголовивши його? Чи стане воно турботливим опікуном, що попереджає біду, замінивши того чоловіка, якого закон оголосив мерзенним ізгоєм, або замість того людини, яку стратили з волі закону?
Ні... Отруйний гад знищено, отже, знищено і отруту, яку він витікав, — вважає суспільство.
Докладніше