— Я вас ніколи не забуду.
— Ти славно сказав, але цьому не бувати, не таке влаштоване життя. Ти забудеш.
— Ніколи не забуду. Що-небудь та придумаю, а тільки ніколи вас не забуду, — сказав він.

Земляни – виродки Природи.
У коханні вони мають вагу
Те місце, де результат знаходить
метаболічний процес.
Дізнавшись, де шукають ідеал
Ці злощасні мученики,
По всьому всесвіту старий і малий
У розпачі ламали пальці.

Вічно люди тобі все псують.

— Я, товаришу генерал, чесно сказати, злякався. Дуже вже вони близько підійшли...
— То це ти з переляку два танки підбив? Бачив? Усі б так лякалися.

Іноді ми витрачаємо надто багато часу на кохання без взаємності.

- Що з тобою? Ти що, напився?
- Ні!... Так.
— Та що з тобою сталося?
- Я знайшов магазин зі спиртним...
- І?
- І випив його.
(- Я знайшов винний магазин.
- І?
- І осушив його.)

- Господи!! Зроби мене, будь ласка, дурою!
- Навіщо тобі це? Ти ж і так чоловікам подобаєшся!
— Хочу, щоб чоловіки мені подобалися!

— Не хвилюйся, тобі ж хочеться розібратися. Нормально означає все. Тому що криза — коли нічого не хочеться. І тоді ти починаєш хотіти чогось хотіти.
— Це добре. Ось коли тобі не хочеться чогось хотіти — ось це криза.
— Це не криза, це ***ЕЕЕЕЦЬ!

Враховуючи, що всі порядні любовні історії закінчуються або весіллям, або смертю, справа явно йшла до другого.

У глибині душі вона  завжди заздрила чоловікам, бо їм легше з віком виглядати лише привабливіше і мінімальних зусиль вистачає, щоб ніхто не зміг зрозуміти, чи сорок тобі чи вже п'ятдесят.