Це хворобливе почуття під назвою кохання робить людину сліпою.

Скільки я вас знаю, ніколи у важкі хвилини життя у вас не буває носової хустки.

Нам треба стояти на своїх власних ногах і дивитися прямо в обличчя світові – з усім, що в ньому є доброго та поганого, прекрасного та потворного; бачити світ таким, як він є, і не боятися його. Завойовувати світ розумом, а не рабською покірністю перед тими страхами, які він породжує. Ми ж повинні стояти прямо і дивитися відкрито в обличчя світові. Ми маємо взяти від світу все, що він може дати; і якщо це виявиться менше того, що нам хотілося б, то зрештою на нашу частку дістанеться все ж таки більше, ніж вдалося взяти від світу протягом усіх минулих століть іншим людям. Доброго світу потрібні знання, добросердя і мужність ; йому не потрібні скорботний жальпро минуле або рабська скутість вільного розуму словесами, пущеними в ужиток у давно минулі часи неосвіченими людьми. Хорошому світу потрібні безстрашний погляд і вільний розум. Йому потрібна надія на майбутнє, а не нескінченні оглядки на минуле, яке вже померло і, ми впевнені, буде далеко перевершено тим майбутнім, яке може бути створене нашим розумом.

Коли протверезіють. І насититься хвилинною владою, кров'ю та добром сусідів. Тільки буде трохи пізно. Тому що герцог Удальна не дозволить, щоб голота вирішувала в його країні, кому жити, а кому померти. Більшість із тих, хто зараз мріє про райське життя та новий світ, — уже покійники. Про це я знаю, знає Пугало і навіть проповідник. Не підозрюють лише ті, хто влаштував анархію.

«Чим більше за вас менше, тим більше нам краще!»

Сум іноді буває єдиним щастям.

І пам'ятай, де б ти когось із нас не зустріла, не впізнавай. І звідки, куди, навіщо, нікому не кажи.

Ми без кінця лаємо товариша Сталіна, і, звичайно, за справу. І все ж я хочу запитати — хто написав чотири мільйони доносів?

Стерва чи свята. Зрештою, яка різниця? Важливо, як ми до цього ставимося.

Не буди мене навіть заради кінця світу, хіба що це буде надзвичайне видовище.