Карла: — Кохання, як метелик: стиснеш надто сильно — роздавиш...
Терк: — Відпустиш — і він полетить.

Якщо світ не потребує тебе, це ще півбіди. Біда – коли ти не потребуєш світу.

Ми самі маємо стати тими змінами, які хочемо побачити у світі. (Якщо бажаєш, щоб світ змінився - сам стань цією зміною.)
(Давайте станемо тією зміною, яку ми хочемо побачити в навколишньому світі.)

Про характер людини можна судити з того, як він поводиться з тими, хто нічим не може бути йому корисним, а також з тими, хто не може дати йому здачі.

Хто все зрозуміє, той і пробачить.

Ну чому людина стає ізгоєм лише за те, що вона не тупа і не витрачає час на якісь безглузді та безглузді речі?

Системі потрібно, щоб усі контролювали один одного мільярдом різних способів. Те, що ми називаємо«вільним суспільством», інакше зветься Гулагом. Чи не система служить нам, а ми обслуговуємо її. Ми — невільники, які тішать себе думкою про те, що вільні, бо не хочуть зіткнутися із реальністю свого незавидного становища.

... ти постійно їздиш у метро, ​​щодня. Ти відчуваєш себе як риба у воді, а добре знайомі місця дають нам ілюзію безпеки.

Усі ми вже не такі, якими були мільйони років тому, і не такі, якими станемо у майбутньому. Життя – це зміни.

І хоча люди дурні та жорстокі, дивіться, який прекрасний нині день...