Той самий Мюнхгаузен. Суддя
— Поясніть суду — чому двадцять років усе було добре, і раптом така трагедія?
— Вибачте, пане суддя, двадцять років тривала трагедія і тільки тепер все має бути добре!
— Поясніть суду — чому двадцять років усе було добре, і раптом така трагедія?
— Вибачте, пане суддя, двадцять років тривала трагедія і тільки тепер все має бути добре!
— Роберт любить убивати. І він король.
— Як же вийшло?
— Тому що він любить убивати. І в нього виходило.
Є люди, про розум яких можна правильно судити з їхнього голосу та сміху.
Страх – це фенікс. Можна тисячу разів дивитися, як він згоряє, але він все одно повертатиметься.
Нерозуміння між чоловіками та жінками зростає, якщо вони не знають, що люблять одне одного.
Далеко простягає хімія руки свої у людські справи.