Життя - це не сучасний пристрій, на якому достатньо натиснути кнопку, щоб знову програти обраний шматок. Неможливо повернутися назад, і деякі наші вчинки спричиняють непоправні наслідки.

Мало зловити рибу — з нею треба ще доплисти до берега.

У тебе є хтось не зламаний краще за мене зламаного?

Виходить, найбільше на світі ти боїшся страху. Це похвально!

Похорон для живих. Мертвим вони ні до чого. (Похорон не для мертвих. Вони для живих.)

Я зроблю йому пропозицію, від якої він не зможе відмовитись.

Я тепер замкнувся в собі. Я нікому не говорю вже, у що я вірю, про що думаю, що люблю. Приречений на жорстоку самотність, я дивлюся навколо, але думки своєї не висловлюю ніколи. Що мені до ідей, розбіжностей, вірувань, насолод. Я не можу нічим поділитися з іншими і охолодився до всього. Думка моя незрима і незбагненна. На звичайні запитання я відповідаю загальними фразами та посмішкою, яка каже:«так», якщо мені не хочеться витрачати слова.

Доля - це шлях, який визначається наслідками наших прийнятих рішень.

Струс - не простатит, за тиждень пролетить.

— Каміла мені зраджує...
— Каміло? Та кинь ти!
— Ні, я певен. Вчора вона  під стільцем, на якому лежала сукня, залишила дві пари туфель. А?
- Так. І що?
— Ти нічого не зрозумів? Дайана Лейн, Річард Гір, фільм "Невірна". Героїня залишила туфлі під стільцем від нерішучості, бо в неї був інший!
— Якщо вона  не може на щось наважитися, не означає, що вона повія!
-... Каміла останнім часом змінилася. Коли ми кохаємося, вона  стала більше...
— Більше?..
— Більше... Бажана, чи що...
— Мені б твої турботи, Енріко, я благаю тебе!