Коли двоє говорять і один із них сердиться, той, хто поступається, розумніший.

Слава Сатане! Я знову молода!

Глибокий вдих! І легкі сповнені! І мозок летить, летить до всіх біса!

Що з вами, люди? Чому у вас таке збочене виховання? Чому не можна просто сказати: Це коштує сто золотих монет? Чому треба обов'язково знайти чарівне яйце та постригти волосся на заду у велетня?

... люди завжди діють у власних інтересах. Іноді ми входимо до сфери чиїхось інтересів, а іноді — ні, і саме це важливо. Коли входимо – з нами дружать, не входимо – не дружать. Така гола правда.

- Хочете чай?
— Дякую.
— Чайник геть там.

- Будеш кави?
- Буду.
— Із цигаркою, з лимоном?
- З тобою... (— Ви волієте пити каву з цукром чи лимоном?
— Я волію пити її з Вами…)

Чоловік любить у жінці себе, тобто створення своєї волі та уяви.

Запитуєте, бо хочете знати чи тому що не хочете думати самі?

- Не мене шукаєш?
- Так, якщо ти жіночий туалет.