- Я інший Холмс.
— Тобто вас ще й двоє?

У чорних віконних рамах згорблених меблів тут і там з'являлися профілі старих скуйовджених, наполовину роздягнених жінок; профілі, величні у своїх прогнилих рамах, як грізні портрети прабабусь цього кварталу, де проституція була спадковим званням, як в інших сферах дворянський титул або звання нотаріуса.

За вікном темніло, і досі лив дощ, великий, важкий, неквапливий дощ, якого було дуже багато і який явно нікуди не поспішав.

Краще бути другим серед інших, ніж першим на самоті.

Мені було в радість вчитися в неї, а вона отримала таке ж задоволення, навчаючи мене. Мабуть, це сповнювало її відчуттям власної потреби.

Всю ніч
у мене на колінах
сидів ранок. Вранці
до мене на коліна
села ти. Який важкий ранок.

Найголовніші речі у світі — це не речі.

Тому що я самодур. Бо зараз у мені прокинулася тітка рідна. Дурна непоправна.

Просто мерці надійніші за живі.

Чим цінніший бранець, тим краще його стережуть.