Клайв Баркер. Таїнство
Ми не можемо відчувати того, що відчуває вона. Ніхто ніколи не може відчути, що відчувають інші. Ми можемо лише припускати. Висувати гіпотези. Не більше. Те, що відбувається тут, — він постукав себе по скроні, — належить їй.
Ми не можемо відчувати того, що відчуває вона. Ніхто ніколи не може відчути, що відчувають інші. Ми можемо лише припускати. Висувати гіпотези. Не більше. Те, що відбувається тут, — він постукав себе по скроні, — належить їй.
Шлюб… у-у яка важка справа! Біда в тому, що одні ті й не думають, що таке шлюб, які вступають до нього, тобто після того й роздумають на дозвіллі, та пізно: це все febris erotica.
Наприкінці свого життя Фрейд опустив руки, сказавши, що при всьому інтересі до свого методу психоаналізу та інтерпретацій він дійшов висновку, що лікує лише кохання.
Я довго спостерігав, питав, намагався зрозуміти, як сприймають світ інші люди, і знайшов, що світ одних дуже страшний і ще більше мертвий, ніж мій, і лише мало хто живе постійно в одухотвореному і завжди новому світі.
— Ах, Філімоне, друже мій! Ось що, дай мені вина та печива. Я ж невибагливий, я ж солдат.
— Ібрагіме Петровичу, тут такий карамбол вийшов... Почав я книжку читати — Плутарха, про давніх чоловіків. Як мудрі і благородні! Читаю книжечку і печиво жую. Читаю та жую. І все зжував.
Є такі вирази, які читаються подібно до великого шрифту, і найвидатніші серед них — зневага і ворожість.
... він вже обвінчаний з Печаллю і, хоча ця дружина безплідна, він все ж таки віддає перевагу її Красі.