Історію творять старанні люди, які добре знають ціну часу.

Коли когось любиш, шукаєш те, чого тобі не дістає. Тому коли думаєш про кохану людину, завжди важко. Так чи інакше. Ніби входиш до болю рідну кімнату, в якій дуже давно не був.

Навіть якщо ми зійшли в глибини Ада, це не означає, що ми зовсім втратили красу.

... Деякі знання найлегше поширювати за допомогою міфів.

Вибирати завжди потрібно те, що правильно, навіть якщо це здається безнадійним – особливо якщо це здається безнадійним. Боріться за справедливість, будьте світлом і пам'ятайте, що нам обіцяв Той, хто мудріший.
З кожною тягарем настає полегшення.

Хіба кохання – це не свого роду теорія хаосу? Один швидкий погляд, одна посмішка і одне слово можуть назавжди змінити напрям чиєїсь життя.

Я постійно когось зачаровував, у когось закохувався, когось закохував у себе, когось завойовував. А завоювавши, негайно розпочинав боротьбу за власну свободу. Таке ось замкнене коло.

У мене був інший, досить специфічний привід для засмучення: я залишив у кімнаті на столі авторучку і годинник — усе своє багатство. Я розраховував продати ці предмети, і якби мені вдалося втекти, то на виручені гроші я зумів би протягнути кілька днів, доки друзі допоможуть якось влаштуватися.

Ми перебрали весь стандартний набір люб'язностей, що диктуються Голлівудом та вищим світлом. Вона  спробувала закричати і вкусити мене за руку; я ж велів не шуміти, пообіцявши, що не зроблю їй боляче, якщо вона  не кричатиме. Вона  закричала, і я зробив їй боляче. Загалом цілком стандартна фігня.

Якби Творець або процес природного відбору припускали, що ми куритимемо, вони б забезпечили нас якимось фільтруючим пристроєм, щоб не допустити надходження отрути в наше тіло, та ще й якоюсь димохідною трубою на додачу.