Перша умова критики полягає в тому, щоб критик визнав, що сфера мистецтва стоїть зовсім окремо і осторонь сфери етики.

Кожен із нас — це нерозказана історія.

Держава, яка не має картинної галереї, це не держава, а жалюгідне село!

Кохання всього життя – це те, чим живеш, а не те, що тобі сниться.

…Людська пам'ять є вибірковою, і кожен з нас пам'ятає те, що хоче пам'ятати…

Місця, де довго жив, мають здатність пробуджувати в серці погоду з минулого. Ласкаві бризи, нудні штилі, жорстокі бурі забутих емоцій захльостують нас, варто повернутись туди, де з нами щось відбувалося.

Слухай своє серце і роби так, як підказує тобі інтуїція, і ти знайдеш правильний шлях.

Вінець справедливості є сміливість духу і безстрашність думки, межа ж несправедливості - в страху перед загрозливим нещастям.

Тупий нічого не прощає і не забуває; наївний прощає та забуває; розумний прощає, але не забуває.

— Уяви, що є два брати-більчаня. Вони народилися від однієї білки та росли в одному лісі. В один прекрасний день вони розійшлися по лісі і одне білченя знайшло велике горіх і принесло його додому і сховало в дупло на чорний день, а потім пішло у своїх справах. Але поклав він його не акуратно, і горіх випав із дупла. У цей момент прийшло друге білченя, побачило нічийний горіх і з'їло його. От скажи, у чому він винний? Він просто був голодний. Він навіть не знав, що це горіх його брата.
— Грише, яке нах*е білченя? Який нах*й горіх? Ти дружину мою ви * бал!