— І ти думаєш, що ці вбивства поставлені за казками? Маячня якась.
— Не бредніше, ніж кожен день нашого життя.

300 каналів - дивитися нічого.

Все моє життя тепер - суцільний рекомендований список літератури.

Де б не були наші близькі, вони дивляться на нас. Нашу злість, наш біль – вони бачать все. І, мабуть, вони плачуть разом із нами. Ми, звичайно, не можемо витерти їхні сльози, але, живучи щасливо, усміхаючись, можемо хоча б зупинити їх своїми ямочками на щоках.

... людина знає, коли починає старіти, бо саме тоді вона починає бути схожою на свого батька.

У кожен момент життя людина має жити внатяг, з відчуттям сюрпризу. З такою собі прихованою від світу шоколадкою у внутрішній кишені, з очікуванням свята в душі. Дихати мрією та жагою змін. Людина, що зажерлася, — людина перекреслена.

Ранок уже позіхав крізь вікна, свинцевий, окаянний ранок дощового зимового дня.

Наївність – не недолік, а навпаки, ознака обдарованості.

Відомо, що свідомість розвивається, поки її активно годують, і їжа тут одна – нові знання. Поки особистість навчається, особистість живе.

Сильне розпач, як і сильна радість, не може довго продовжуватися.