— Так... культура теж потрібна, Іване Лук'яничу.
- Я ж не проти. Почекай! Я сама культурна людина! Прийшов після обіду, ліг на півгодини, увімкнув радіо, взяв газету. Освіжився культурою, підвівся, вмився, і пішов. Адже мені для цього спецбудинку не потрібно?
Все«дихає», і не треба боятися того, що за вдихом слідує видих. Найгірше це спробувати зупинити або заблокувати дихання. Тоді неминуче задихнешся.
У нинішньому світі людина старіє, не встигнувши постаріти. Ціла країна стоїть і аплодує тому, що ніхто більше не вміє працювати на совість. Нестримна овація посередності. Ніхто не здатний сам змінити шини. Змонтувати світлорегулятор. Покласти плитку. Оштукатурити стіни. Здати назад на машині із причепом. Заповнити декларацію. Усе це зайві вміння, які втратили актуальність.
Те, що прийнято без доказів, може бути відкинуто без доказів.
У будь-якій безвихідній ситуації є як мінімум один вихід.
- О Боже! Якого біса?!
- Попалася!
— Ти спеціально раніше прокинувся і заліз під ліжко, щоб мене налякати?!
— А ще поставив будильник.
— Цікаве повідомлення ти залишив мені.
- Яке?
-«Давай зустрінемося на задньому дворі. Принеси бавовняну нічну сорочку». Я, звичайно, надягну її для тебе, але взагалі я більше люблю піжами!
Вогонь вогнем зустрічають,
Біду - бідою і хворобою лікують хворість,
Гуртком назад коло припиняють,
І ти з бідою так само сперечайся.
Схопити старайся нову заразу
І колишня не згадається жодного разу.
Які гарні у неї очі. Вони такі величезні, що я бачу у них своє відображення… Чорт, а я симпатичний!
Майже всі, кого я зустрічала у своєму житті, не розуміли, що сатанізм полягає не в ритуальних жертвоприношеннях, розкопуванні могил та поклонінні дияволу. Він не існує. Сатанізм — це поклоніння собі, бо тільки ти відповідальний за власні добро і зло. Війна християнства з дияволом завжди була боротьбою з найприроднішими людськими інстинктами — потребою в сексі, насильстві та самовдоволенні — і запереченням приналежності людини до світу тварин. Ідея раю - це просто християнський спосіб влаштувати на землі пекло.