- Вбиваєш і вбиваєш.
— Тільки так тебе слухатимуть.

Не можна забувати про життя.

Космічні відкриття століття  за віком знижують нас у званні. Земля вважалася унікальною, доки астрономи не знайшли навколо Сонця інші планети. Тоді ми припустили, що унікальне Сонце, проте зрозуміли, що незліченні зірки в нічному небі – це такі самі сонця. Потім ми вирішили, що наша галактика, Чумацький шлях  - і є Всесвіт, але незабаром відкрили, що безліч розмитих цяток в небесах - це теж галактики, якими поцяткований космічний пейзаж. Сьогодні так легко уявити, що Всесвіт  — це все, що є у світі. І все ж, нові теорії космології, як і неможливість, що постійно підтверджуєтьсяУнікальності чого-небудь, вимагають, щоб ми відкрито зустріли останній удар, який може бути завданий по нашій спразі своєрідності: факт існування безлічі Всесвітів, або Мультівсесвіту, в рамках якої наша - лише один з численних бульбашок, в які згорнулася космічна матерія.

Науки, що просуваються кожна у свій бік, досі завдавали нам мало шкоди; але одного дня збирання розрізнених шматочків знання в єдине ціле відкриє нам такі страшні перспективи реальності і нашого в ній положення, що нам залишиться або збожеволіти від цього одкровення, або рятуватися від світла знання у світі та безпеки нового середньовіччя.

Люди не виростають із дитинства.

Я ніколи не буду як ти, тату.

- Простих людей немає, - сказав граф. – Кожна людина, яка коли-небудь тупцювала цю землю, вважає себе центром всесвіту.
- Він і є центром свого маленького всесвіту, - сказав я. - І в цьому всесвіті він сам собі господар.

Серце в неї впало, холод пробіг по всьому тілу, вона  пересмикнулася. З'явилося те почуття, про яке говорять – наче хтось пройшов твоєю могилою.

Така вже властивість жіночої статі — плакати від горя, плакати від радості і проливати сльози без того й іншого.

А мені погано через те, що я нікого не люблю. Тобто, може, когось і люблю, але менше, ніж себе, а це все одно, що нікого не любити, бо це вже зовсім не те.