— Ну, а що ти? Хіба не перебуваєш у стані пошуку?
— Ні, це взагалі марення! Жінку, яка перебуває у стані пошуку, видно за кілометр. І тебе я люблю взагалі-то, якщо ти ще не зрозумів.

Честолюбство - пустушка, обман зору. Нам вселяють, що щастя нерозривно пов'язане з володінням все більш модними речами. Нас хочуть віддалити від нашої справжньої людської природи, щоб завадити нам бунтувати проти всіх несправедливостей, які вершить суспільство. Ось з нас і роблять всього лише споживачів, здатних тільки гнатися за мріями про речі.

О насолода - ходити по краю!
Замріть, ангели, дивіться: я граю.
Розбір гріхів моїх залиште до пори,
Ви оціните красу гри!

Тоне одна людина у воді, підпливає корабель. Йому кажуть: Вам допомогти? Він:« Ні, дякую, Бог  допоможе». Потім інший корабель: Вам допомогти? Він:« Бог допоможе». Тут він тоне і потрапляє на небо. Запитує:«Господи, що ж ти мене не врятував?» А Бог йому:«Дурень! Я ж прислав тобі два кораблі!

Без талановитого читача художня література мертва.

На підготовку 10-хвилинної мови мені потрібний тиждень; на 15-хвилинну – три дні; на півгодинну - два дні; а годинну промову я можу вимовити хоч зараз. Якщо ви хочете, щоб вашу прочитали, напишіть її на одній сторінці.

Того, чого не маєш – не втратити, що маєш – не вберегти.

Але тільки-но зник брудний сніг з тротуарів і мостових, щойно потягло в кватирки гнилуватим неспокійним вітром весни, Маргарита Миколаївна затужила дужче, ніж узимку. Вона  плакала часто потай довгим і гірким плачем. Вона  не знала, кого вона  любить: живого чи мертвого? І чим далі йшли відчайдушні дні, тим частіше, і особливо в сутінки, їй приходила думка, що вона пов'язана з мертвим.
Треба було або забути його, або померти. Адже не можна ж жити таке життя. Не можна! Забути його, чого б не варто — забути! Але він не забувається, ось гореу чому.

Ти зробиш нас бранцями свого розуму. Даси свідомість, але забереш свободу вибору. Зробиш нас рабами.

Кажуть, принаймні ті небагато, кому довелося таке випробувати, ніби останні секунди життя, що потопають, здаються, хоч як це парадоксально, навіть приємними. Опір закінчено, вода потрапляє в легені, жертва стає безвільною і отримує від свого стану якесь спотворене задоволення.