Де б не був один із нас — інший завжди поряд.

Для того, щоб бути повністю пов'язаним з іншою людиною, вам доведеться спочатку знайти зв'язок із самим собою. Якщо ми не можемо змиритися зі своєю самотністю, ми починаємо використовувати іншого як укриття від ізоляції.

Важлива не вічне життя, але вічне життя.

- Вероніка, ласкаво просимо до Річкових Лисичок. Бетті... удачі наступного разу.
- Стривай... що? Чому? Тому що ти не змогла перетворити Бетті на стерву?
- Мені потрібні дівчатка з вогнем у команді.
- Я знаю, що тобі треба, Шеріл. Бо знаю, хто ти. Ти вважаєш за краще, щоб люди тебе боялися, а не любили, тому ти використовуєш страх і залякування. Ти багата, так що тебе ніколи не притягали до відповідальності, але я живий доказ, що ця впевненість, це право, яке ти носиш на голові, немов корону, воно не на довго. Зрештою, прийде розплата. Або, може, ця розплата вже настала, і, може, ця розплата – це я. Бетті та я йдемо в комплекті. Хочеш одну – береш обох. Ти хотіла вогню? Вибач, Шеріл-бомбочка, моя спеціальність – лід.

Але для тебе, винятковий чоловік, я зроблю винятковий виняток.

Пофігізм неспроможний народити нічого творчого.

— Варко, затопи грубку! — лунає за дверима голос господаря.
Отже, вже час вставати і братися до роботи. Варка залишає колиску і біжить у сарай за дровами. Вона  рада. Коли бігаєш і ходиш, спати вже не так хочеться, як у сидячому положенні.

Ніщо так не шкодить роману, як почуття гумору у жінці. Або нестача його в чоловікові. (Жінки стали надто дотепними. Ніщо так не заважає у коханні, як почуття гумору у жінки та його відсутність у чоловіка.)

Ці гангстери нас застрелять, поліція знайде два жіночі трупи, нас відвезуть у жіночий морг, і, коли нас там роздягнуть, я помру з сорому!

Хлопці не плачуть, вони виходять на драбину покурити.