— Уся справа в цьому місті, га?
— Ми у чарівному місті. Але квіти виростають там, де кинуте насіння, феєрверк вистрілює із зарядженої гармати.
— Мабуть, то це доля.

З перших своїх творів антифашистська література одночасно стала і підкреслено антимілітаристською. Щоправда, довелося відмовитися від звичних заклинань:« мистецтво поза політикою»,«неопір злу насильством» тощо.

Минуле не важливе. Знайди себе в сьогоденні і правитимеш у майбутньому.

Людина робить розумне обличчя і говорить про те, що він є царем землі. При цьому він навіть не знає, що робити зі своїм тілом. Він дивиться спорт по телевізору і відмовляється тим, що це теж роблять.

Зрештою, кожну секунду кожного дня ти борешся зі своїми страхами.

Мені за вас сумно. На сонці дивіться лише з балкона.

Будинок – це не предмети, вартістю кілька тисяч доларів і не вишукування сучасних дизайнерів, а затишні дрібниці, голоси дітей, запах домашньої їжі, розкидані по підлозі іграшки, книжкова шафа та просто відчуття власного затишного маленького світу…

Фізіологія наша — демон, вигнати якого ми не можемо.

Влада розлучає горді душі, а неволя поєднує їх.

Це все одно, на якій війні загинути – адже смерть приходить до кожного лише раз.