Порочні засоби незмінно призводять до хибних результатів.

Тільки книги можуть врятувати, тільки в них можна знайти співчуття, і втіху, і кохання... Книги, нічого не вимагаючи натомість, люблять кожного, хто їх відкриває. Вони ніколи не покидають навіть тих, хто не дбає про них.

Зберігають спокій свій себелюбці жадібно;
Честь, вірність, обов'язок, любов – їм порох і дим.
Начебто, якщо в їхньому будинку все гаразд,
Пожежа сусіда небезпечна їм!

Бабуся з Ельсою любили разом дивитися вечірні новини. Іноді після цих новин Ельса питала у бабусі, чому дорослі постійно роблять дурниці. Бабуся відповідала: це тому, що дорослі теж люди, а люди за своєю природою гівнюки. Ельса заперечувала, що це нелогічно, адже крім дурниць дорослі встигають зробити багато хорошого. Наприклад, польоти в космос, Організація Об'єднаних Націй, вакцини, сирорізки. На це бабуся відповідала:«Весь фокус у тому, що жодна людинане є повністю говнюком, а й зовсім не бути ним теж не може. Важливо намагатися бути якомога меншим говнюком — але це найважче у житті».

Час, втрачений із задоволенням, не вважається втраченим.

Керол відразу зрозуміла, в чому саме помиляється її чоловік, але за ірландською народною традицією продовжувала знущатися з нещасного чоловіка.

— Я не можу читати твої думки. Скажи, що ти думаєш?
- Тепер я боюся. Я не тебе боюся... Я боюся втратити тебе, що ти втечеш!

- Як їх багато!
— На нашому віці ще не було такого збіговиська!
— Ага, і всім я винний грошей!

Немає істини, яка б не спростувала сама себе.

Ти не зрозумів усього. Будь щасливий із ким хочеш. Не можу ж я вимагати у серця твого більше, ніж воно може мені дати...