Для когось ледарство - мати всіх пороків, кінець її - найжорстокіше рабство і смерть. Для когось ледарство – випробування. Не було гіршого покарання для російського мужика 18-19 століття, як дивитися«прив'язаним до стільця» на працюючих друзів. Кажуть, витончену цю страту придумали промисловці-німці в Росії. Німці взагалі добрі психологи, коли справа стосується стимуляції праці. Але біда — покласти німецьку психологію на російський ґрунт. Через асфальт міста проб'ється мутант бунту. Не привітатись нікому.
Я в духовному малі, тому дотримуюсь витяжки з власного життєвого досвіду. Для мене ледарство – це привід до зібраності та внутрішньої дисципліни. Святість як різновид свободи вимагає від людини колосальних внутрішніх зусиль, бо легше цю свободу комусь віддати — кинути до ніг авторитету, щоб звільнитися від вантажу відповідальності. Не кожен здатен нести свободу. Більшість людей воліє свободу продати за сочевицю, як Ісав продав своє первородство Якову. Святість подужає не кожен. За вдачею більшість із нас — раби умовностей. Зрозуміти самого себе, ідентифікувати власнуособистість – це ознаки первородної свободи. Але первородна свобода – тяжка ноша. Повірте на слово. Простіше за сочевичну юшку...

Ідеальних хлопців не існує, але завжди є один, ідеальний для тебе.

— Як ти зрозумів, що все кінчено?
— Дуже довгий час, коли ми з нею зустрічалися, вже після розлучення, вона  говорила, що нудьгує на мене. І я дивився їй у вічі, і бачив, що це правда. А потім одного разу... Вона  перестала це говорити. І я зрозумів... Все кінчено.

Немає більш прекрасного часу в житті, ніж перші дні любові, коли з кожною зустріччю, поглядом і надією щось нове і радісне поселяється в твоїй душі.

- Алло, привіт.
- ООО Привіт. Радий тебе не бачити.

Щоб чогось досягти, потрібно спочатку правильно розставити пріоритети. Іди до своєї мети лише після того, як зрозумієш, що для тебе зараз найголовніше.

У мене починається депресія. Ні, нічого серйозного не відбувається: ні крокодилячих сліз, ні транквілізаторів, ні відсутності апетиту, ні бажання закритися в себе і нікого не бачити. Просто мене все дістало.

Серце ще заведе тебе в нетрі! Можна покласти серце в пакет, зав'язати його мотузкою, запечатати сургучем, кинути в ящик і замкнути його! А завтра воно як ні в чому не бувало опиниться на волі і танцюватиме на цьому твоєму пакеті.

Чому слухач засинає, а той, хто говорить, ні? Той більше втомлюється.

Мені хочеться тікати... але мені хочеться тікати комусь назустріч.